Допомогу на дитину отримали, тапер намагаємось повернути маму – Оксана Федорова.

Допомогу на дитину отримали, тапер намагаємось повернути маму – Оксана Федорова.

Жити у Авдіївці і працювати у Донецьку – цілком буденна справа для багатьох мешканців невеличкого промислового містечка, бо дорога з дому до роботи займала хвилин 20, не більше. Так було до 2014 року. Потім все зруйнувалося. Місто потерпало від обстрілів, залишилось без води та світла. Гуманітарні конвої один за одним намагалися врятувати населення, допомагаючи всім необхідним. В той час багато людей шукали небезпечні міста та селища, їхали хто куди зможе. Щоб врятуватися.

Саме так і вчинив Віталій зі своєю дружиною Олею та дворічним сином – вони переїхали до батьків у Костянтинівку, що у Мар’їнському районі Донецької області. Жили у старому будинку, виховували сина та утримувалися тимчасовими заробітками. Коли з’явилася нагода працювати у Донецьку, на той час ще було можливим їздити до великого міста по заробітки, Ольга влаштувалася на роботу кухарем. Так тривало майже 3 роки. Коли восени 2017 чоловік з сином чекали на її повернення, вона не приїхала додому. Спроби знайти її або дізнатися через колишніх колег по роботі, що сталося, ні до чого не призвели. Пошуки теж не дали ніякого результату. Ольга зникла.

Віталій одразу звернувся до фахівчині БФ «Карітас Маріуполь» по допомогу.

«У жовтні 2020 року, як тільки дружина зникла, Віталій прийшов до нашого центру. Це неабияка проблема – чоловік виховує дитину один, жінка не відомо де, заробітки не стабільні, залежать від сезону. Треба було і мати знайти і дитині допомогти. Отже ми одразу склали заяву до суду про признанні Ольги, як безвісти відсутньої. Це необхідна процедура для оформлення грошового утримання на дитину. На початку цього року суд виніс рішення, яке набрало чинності тільки у квітні. Дитині тепер сплачують пенсію по втраті годувальника. На цей час це грошова допомога, яка дорівнює мінімальній пенсії в Україні», – розповідає юрисконсульт БФ «Карітас Маріуполь» Оксана Федорова.

Ця історія мала б на цьому закінчитися, але вона має продовження і величезну надію, що сім’я об’єднається знову. Довгий час Ольга перебувала у розшуку, як безвісти відсутня. Нещодавно жінка вийшла на зв’язок.

«Уявляєте, весь цей час, з жовтня 2017 року вона знаходилась у полоні на території, непідконтрольній уряду України! Тепер я вдруге намагаюся допомогти Віталію, щоб звільнити його дружину. Зараз ми підготували звернення до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та до  Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії Росії проти України, у відповідності з  Положенням про Міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист, затвердженого Наказом Міністерства з реінтеграції тимчасово окупованих територій України, № 57 від 17.07.2020 року. Сподіваюсь, все в нас вийде. Потрібен час та увага до цієї родини», – каже Оксана Федорова.


*** Ця стаття підготована у межах проєкту «Впровадження нових моделей надання безоплатної правової допомоги через місцеві органи влади», що реалізуєтья БФ «Карітас Маріуполь» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цій статті, належать  виключно авторам і не обов’язково відображають погляди ООН та урядів Данії, Швейцарії та Швеції.